- бучити
- техн. бу́чить (кожу)
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
бучити
Смотреть что такое "бучити" в других словарях:
бучити — чу, чиш, недок., перех., тех. У текстильному, паперовому, шкіряному та інших виробництвах – різними способами очищати сировий матеріал від бруду і жиру, готуючи його для дальшої обробки … Український тлумачний словник
бучити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
бучення — I я, с., тех. Дія за знач. бутити. II я, с., тех. Дія за знач. бучити … Український тлумачний словник
вибучувати — I ую, уєш, недок., ви/бутити, учу, утиш, док., перех., тех. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху. II ую, уєш, недок., ви/бучити, чу, чиш, док., перех., тех. Вимочувати, видержувати в лузі … Український тлумачний словник
бучення — 1 іменник середнього роду від: бутити бучення 2 іменник середнього роду від: бучити … Орфографічний словник української мови
бучильний — 1 прикметник від: бутити техн. бучильний 2 прикметник від: бучити техн … Орфографічний словник української мови
вибучити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
